Сценарій до Дня Збройних сил України

Сценарій до Дня Збройних сил України

День Збройних сил України – це мужності й геройства свято.

І ми вклоняємося тим, хто літ тому назад багато

І тим, хто нині з автоматом нам спокій береже і захищає

Мене і маму, і сестру, і брата і велику нашу всю родину –

Рідну, вільну Україну

Слово для привітання надається ………………………

Шосте грудня день військових день для тих, хто у строю.

Перед вами,побратими,в мить святкову я стою.

Батьківщина, рідна ненька дарувала нам усе.

Нашу школу,гордість,славу крізь роки її несемо

Кожним з нас нехай керує горде слово – офіцер.

Ми на варті щастя й миру,це для нас понад усе.

Ми сьогодні вшануємо українців в чужині.

Миротворців, всіх полеглих за майбутнє на Землі

Ведучі:

Український народ завжди поважав своїх захисників,

Про що свідчить і любов до козацтва.

Козаки ставали захисниками рідного народу.

Минали роки, десятиліття… Козацький рух ставав військовою політичною силою. Служити в козацькому війську вважалося в народі найпочеснішою справою,служити Україні – було справою честі і життя.

Українська армія може поправу пишатися своєю історією, своїми традиціями. Бо ніколи наші війська не загарбували чужих територій,не засягали на чуже добро, чужі землі, ніколи не були агресорами.

В серці моєму ясно

Світне козацький цвіт

Сяють мені прекрасні

Думи жорстоких літ.

Мов хто віки розсунув

Степ аж двигтить од гроз

Стогне курган чи струни

Зморених,сивих кобз

Коні іржуть в блакиті

В пам'яті мало сил

Бо ще не всі розкриті

Болі старих могил.

Серце дорогу знайде

Бо крізь застиглу мить.

З вежі безсмертний Байда

Люлькою в степ димить

Пісня.

Ведучі:

Повертаючись обличчям до нашої історії,ми з глибокою

вдячністю схиляємо голови перед бійцями

Радянської армії. Славу українські солдати і офіцери

здобули на фронтах Великої Вітчизняної війни.

Де друзі падали,там хоронили їх,

Патрони берегли і крем'яні чуття.

Щоб вибороти і сонце і життя

Ніхто не забутий; на попіл ніхто не згорів;

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам'ять в людей і живуть матері,

Допоки сини,що спіткнулись об кулі, живуть.

Довічна слава героям Довічна слава

Від імені серця, від імені життя, довічна слава/

Пісня.

В наші серця прилітають

Відлуння далекого грому

Хлопці в степу спочивають

Не повернулись додому.

Мало зозулі кували

Тим юнакам перед боєм

Світ від чуми рятували

Нас захищали собою

Пісня.

Ведучі:

Ми щасливі, що народилися й живимо на чудовій,

мальовничій землі,в нашій Україні.

Тут жили наші діди,прадіди,тут живуть наші батьки,

тут корінь роду українського,що сягає сивої давнини

І де б ми не були,відчуваємо поклик рідної землі.

Хоч зараз важко нам,і не спокійно у нашому домі,

але вже не раз доведено,що дружня сім'я –

український народ здолає всі перешкоди.

Пісня.

Сьогодні раді ми вітати

І однокласника, і тата,

Всіх чоловіків із їхнім святом.

Батькам здоров я, хлопцям – підростати

Щоб на сторожі миру стати

Бажаємо успіхів в навчанні

І загартовувати себе

Щоб в спорті були не останні,

Хай кожен ціль свою знайде

Хоч би який ви шлях обрали

Лишайтесь чесними завжди.

Не знали горя ви й біди

Бажаємо миру на планеті.

Щоб не було у нас розлук,

Війни – лиш тільки на макеті.

Щоб матері не знали мук

Щоб наша ненька – Україна

Гордилась вами без упину.

Пісня.

Ведучі:

Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел так і наш український народ збагачується і міцніє маленькими родинами, сім’ями. Для того, щоб ріка була повноводною, а велика українська родина – щасливою, нам треба любити, шанувати і берегти свій народ.

Україна сьогодні – незалежна. Українські збройні сили покликані охороняти незалежність рідної землі. Саме тому підготовка молодих людей до служби в армії, до виконання свого і громадського обов’язку, до захисту України – це є одне з головних завдань держави, школи, кожного юнака.

А як ведеться здавна,служба в армії розпочинається зі складання присяги.             

Прості слова а скільки змісту в них

Зі зброєю в руках її читають.

Військова клятва – навіть вітер стих

Коли слова присяги промовляють

Пісня.

Мені над оце більш нічого не треба

Домівка матусі,волошки в житах

Вишневий світанок,полив як небо

І сиза роса на траві при шляхах.

Таке все тут миле, доступне та рідне

Високі тополі і тихе село

Таке сокровенне, насущне, та рідне

Воно в мою душу навіки вросло

Коралі калини, і мамині очі

І доля – з лелечого наче крила

Я більшого щастя на світі не хочу

Щоб лиш Україна міцніла й жила.

Хай же змилоститься над нами доля,

Хай усе майбутнє без війни

Щоб не з фронту, а з роботи, з поля

Тата виглядали всі сини.

Пісня «Україно»