Національно-патріотична робота

                НАЦІОНАЛЬНО -  ПАТРІОТИЧНА  РОБОТА

       В історії України патріотичне виховання молоді завжди було пріоритетним напрямком в організації виховної роботи. Патріотичне виховання являє собою систематичну і цілеспрямовану діяльність органів державної влади та громадських організацій щодо формування у громадян високої патріотичної свідомості, почуття вірності своїй Вітчизні, готовності до виконання громадянського обов'язку і конституційних обов'язків по захисту інтересів Батьківщини. Складовою частиною патріотичного виховання є виховання, спрямоване на формування готовності юнаків до військової служби як особливого виду державної служби. Воно характеризується специфічною спрямованістю, глибоким розумінням громадянином своєї ролі і місця в служінні Батьківщині, високою особистою відповідальністю за виконання вимог військової служби. 

Указ 

Президента України

Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді  

З метою забезпечення системної взаємодії державних органів з громадськістю у питаннях, пов'язаних із національно-патріотичним вихованням дітей та молоді на прикладах героїчної боротьби Українського народу за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, відстоювання демократичного вибору України, консолідації дій державних органів, громадських об'єднань патріотичного спрямування щодо проведення відповідної роботи у дитячому та молодіжному середовищі, відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Утворити Робочу групу з розроблення Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки (далі - Робоча група).

Призначити співголовами Робочої групи ПАВЛЕНКА Ростислава Миколайовича - Заступника Глави Адміністрації Президента України та ТАРАНОВА Андрія Івановича - Заступника Глави Адміністрації Президента України.

Співголовам Робочої групи внести у двотижневий строк узгоджені пропозиції щодо персонального складу Робочої групи, передбачивши включення в установленому порядку до її складу представників центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових установ, громадських об'єднань, незалежних експертів, фахівців.

Робочій групі розробити та подати до 1 жовтня 2015 року проекти Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки та плану дій щодо її реалізації.

2. Кабінету Міністрів України:

1) передбачати під час розроблення проектів законів про Державний бюджет України на відповідний рік кошти, необхідні для фінансування програм і заходів із національно-патріотичного виховання дітей та молоді;

2) забезпечити розробку за участю громадських об'єднань та затвердити у місячний строк план заходів із відзначення у 2015 році Дня захисника України, звернувши особливу увагу на заходи з національно-патріотичного виховання дітей та молоді;

3) ужити за участю Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України заходів щодо осучаснення роботи навчальних закладів, музеїв, бібліотек, клубів, інших закладів культури з національно-патріотичного виховання, активного залучення ними дітей та молоді до вивчення історії та культури України, подвигів борців за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, її демократичний вибір.

3. Кабінету Міністрів України, обласним, Київській міській державним адміністраціям:

1) забезпечити подання до 1 серпня 2015 року Робочій групі пропозицій щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді;

2) всебічно сприяти проведенню Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура").

4. Обласним, Київській міській державним адміністраціям ужити невідкладних заходів щодо налагодження співпраці з громадськими об'єднаннями патріотичного спрямування, волонтерами, учасниками антитерористичної операції у проведенні заходів з національно-патріотичного виховання дітей та молоді, зокрема під час проведення літньої оздоровчої кампанії 2015 року.

5. Міністерству оборони України разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади, за участю Товариства сприяння обороні України розробити у тримісячний строк спільний план невідкладних заходів, спрямованих на налагодження взаємодії у питаннях національно-патріотичного виховання допризовної молоді та популяризації військової служби.

6. Міністерству інформаційної політики України, Державному комітету телебачення і радіомовлення України разом із Українським інститутом національної пам'яті забезпечити:

організацію у телевізійних та радіопрограмах, друкованих засобах масової інформації постійно діючих рубрик із популяризації української історії, мови та культури, досвіду роботи з національно-патріотичного виховання;

створення та розміщення соціальної реклами, спрямованої на національно-патріотичне виховання дітей та молоді;

виготовлення та розповсюдження інформаційно-просвітницької продукції (навчально-методичних посібників, буклетів тощо) про героїчну боротьбу Українського народу за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

7. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України                                         П.ПОРОШЕНКО

Опис  досвіду

      На сучасному етапі розвитку України, в умовах загрози денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння в сферу впливу іншої держави, виникає необхідність здійснення системних заходів, спрямованих на посилення національно-патріотичного виховання дітей та         молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей:

-   повага до прав людини;

- толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;

-   верховенство права;

-   рівність всіх перед законом;

-   повага до національних символів;

-   участь у громадсько-політичному житті держави;

-   готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

Складовою частиною патріотичного виховання є виховання, спрямоване на формування готовності молоді до військової служби як особливого виду державної служби. Воно характеризується специфічною спрямованістю, глибоким розумінням громадянином своєї ролі і місця в служінні Батьківщині, високою особистою відповідальністю за виконання вимог військової служби. Але нажаль в  остані роки, за висловом заслуженого учителя України, ветерана війни  Петра Щербаня, в державі "відбувається процес деморалізації, дебілізації і денаціоналізації сучасної молоді, яка втрачає не тільки національне, а й людське обличчя". Ці проблеми є серйозними загрозами національній безпеці України.                                                                    

Військово-спортивна  гра «Сокіл» («Джура») необхідний вид діяльності, в процесі якого застосовується і збагачується накопичений дітьми життєвий досвід, поглиблюються уявлення про навколишній світ, здобуваються навички, необхідні їм для успішної трудової діяльності, виховуються організаторські здібності.

Потреба в іграх пояснюється віковими особливостями дітей, їх прагненням до активної практичної діяльності, пізнання навколишнього світу, участі в житті дорослих.                       

Актуальність військово-патріотичної  гри „Сокіл” („Джура”)  ще  і в тому, що їй притаманні основні риси будь-якої гри для дітей: пізнавальний характер і різноманітність ігрових мотивів, цілей, активності дій, висока емоційність, життєрадісність; вона є історично сформована засобами  військово-патріотичного виховання дітей.

З досвіду моєї роботи в освіті на сьогодні загальноосвітні навчальні заклади є єдиним центром виховування у підростаючого покоління почуття колективізму, справжньої дружби, товариства і взаємної виручки, що є одним із важливих  завдань школи з військово-патріотичного виховання, яке покликане готувати  гідне покоління для сучасної армії, спрямоване на підготовку молоді у теоретичному, практичному, фізичному і психологічному плані до майбутньої військової діяльності.

З огляду на ці обставини в Прутівськай ЗОШ І-ІІІ ступенів планується військово-патріотичне виховання молоді як окремий розділ річного плану роботи. Виходячи із вищенаведеного, хотілося б поділитися досвідом про концептуальні основи щодо організації військово-патріотичного виховання в школі:

державна – базується на забезпеченні державою системи військово-патріотичного виховання; 

соціальна – ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтована на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів; військова – передбачає вивчення військової історії України, переможних битв українського війська, основних зразків техніки й озброєння Збройних Сил України, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

психолого-педагогічна – ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, їх урахуванні у процесі підготовки учнів школи до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду військово-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;

правова – передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.

Завданнями військово-патріотичного виховання молоді в школі є:

• формування почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії, культурних та історичних цінностей;
• виховання громадянських почуттів і свідомості, поваги до Конституції та інших законів України;
• формування прагнення до оволодіння військовими знаннями, відповідного рівня фізичної підготовки та витривалості;
• орієнтування на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;
• вивчення військової історії України, переможних битв українського війська, основних зразків техніки й озброєння Збройних Сил України, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

     Методи військово-патріотичного виховання учнів в школі :

• переконання – формування впевненості в суспільній корисності діяльності учнів школи з підготовки до захисту Вітчизни;
• стимулювання – реалізується в різноманітних формах заохочення та змагання;
• особистий приклад – діяльність учителя, який має бути взірцем для молоді, має забезпечувати педагогічні вимоги, вміє давати доручення і перевіряти його виконання;

Військово-патріотичне виховання учнів школи здійснює весь педагогічний колектив.

 Військово-спортивна гра „Сокіл” („Джура”) яка  постійно  проводяться в нашій школі, розвиває почуття патріотизму,  формує прагнення до оволодіння військовими знаннями, шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу, підготовці учнів до служби в армії.     

    Досвід показує, що дії в процесі військово-спортивної гри «Сокіл» Джура”) викликає у дітей моральний, емоційний відгук і патріотичні почуття: любов до Батьківщини, до Збройних Сил України, до героїчних сторінок минулого нашої Вітчизни; викликає прагнення зі зброєю в руках захищати Батьківщину, сумлінно служити в Збройних Силах. Гра є для дітей цікавим і складним видом практичної діяльності, що вимагає від них попереднього продумування завдання, складання плану дій свідомого і самостійного підбору засобів і, нарешті, перевірки всього цього на практиці.

Як показує досвід роботи, важливою ланкою в структурі патріотичного виховання учнівської молоді є достовірне інформаційне забезпечення, тобто організація цілеспрямованого освітнього простору. На жаль, як показали мої спостереження, багато учнів загальноосвітніх шкіл не зна­ють не тільки історії Української ар­мії, але навіть сучасної назви. Ок­рім того, вони однобоко проінформо­вані про умови служби в ЗСУ,  не за­думуються над тим, що за відмову від служби в армії їм доведеться нести відповідальність. На наших очах виростає покоління молодих людей позбавлених почуття національної гідності, гордості, якому насаджується безкультур’я, нівелюється совість, деградується мораль, честь, справедливість.