Вогнева підготовка

План – конспект

уроку з предмету «Захист Вітчизни»

для учнів 11 класу

Прутівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. В.Самійленка

Тема: Вогнева підготовка

Вчитель предмету «Захист Вітчизни»

Семотюк Микола Андрійович

Прутівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. В.Самійленка

ВП Тема. Призначення і бойові властивості гранат. Загальна будова і принципи дії ручних осколкових гранат.

Мета: Дати основні поняття про ручні осколкові гранати, їх будову, принцип дії, правила поводження з ними.

Навчальна:

Учень:

характеризує загальну будову і принцип дії ручних осколкових гранат;

Розвивальна:

Учень:

володіє прийомами метання ручної гранати; дотримується правил безпеки при метанні гранат.

Виховна:

Виховувати пильність, уважність, дисциплінованість.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети гранат,мультимедійна презентація.

План уроку

1. Призначення і бойові властивості гранат

2. Загальна будова і принципи дії ручних осколкових гранат.

3. Стисла характеристика протитанкової кумулятивної гранати.

4. Порядок огляду і підготовки гранат до метання.

5. Дії  при пораненнях ручними осколковими  гранатами.

6. Особистісно зорієнтований підхід до розвитку фізичних якостей учнівської молоді на уроках предмету  «Захист Вітчизни».

Хід уроку.

I. Шикування.

• Привітання;
• огляд зовнішнього вигляду;  
• виконання гімну України;
• стройові вправи;
• захід у класс;
• розміщення.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Підведення підсумків.

V. Контрольне опитування.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1. ПРИЗНАЧЕННЯ І БОЙОВІ ВЛАСТИВОСТІ ГРАНАТ

Ручні осколкові гранати призначені для ураження осколками живої сили противника у ближньому бою (під час

атаки, в окопах, сховищах, населених пунктах, лісі, горах).

Залежно від дальності розлітання осколків гранати діляться на наступальні та оборонні.

Наступальні гранати: РГ-42, РГД-5, РГН.

Оборонні гранати: Ф-1, РГО.

2.ЗАГАЛЬНА БУДОВА І ПРИНЦИПИ ДІЇ РУЧНИХ ОСКОЛКОВИХ ГРАНАТ.

а) будова ручної осколкової гранати РГД-5

Ручна осколкова наступальна граната РГД-5 (мал. 1) складається з таких частин: корпус із трубкою для запалу, розривний заряд, запал. Корпус складається з двох частин — верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої оболонки (її називають ковпаком) і вкладиша ковпака. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети  прикріплюється трубка запалу, яка герметизує розривний заряд у корпусі. Щоб запобігти забрудненню трубки при зберіганні, в неї вгвинчуєтьсяпластмасова пробка. При підготовці гранати до кидка замість пробки в трубку вгвинчується запал. Нижня частина корпусу складається із зовнішньої оболонки (її називають піддоном) і вкладиша піддона.

Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки.

Мал. 1. Граната РГД-5. а - загальний вигляд; б - будова; 1 - корпус; 2 - запал; 3 -розривний заряд; 4 - ковпак; 5 - вкладиш ковпака; 6 - трубка запалу; 7 - манжета; 8 - піддон;

9 - вкладиш піддона

б) будова ручної осколкової гранати Ф-1

Ручна осколкова оборонна граната Ф-1 (мал. 2) призначена для ураження живої сили переважно в оборонному бою. Оскільки осколки розлітаються на значну відстань, кидати її можна тільки з укриття, БМП, бронетранспортера.

Граната Ф-1 складається з корпусу, розривного заряду і запалу. Корпус гранати чавунний з повздовжніми і поперечними борозенками, по яких він звичайно і розривається на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний

отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні,  транспортуванні і перенесенні гранати у корпус вгвинчується пластмасова пробка.

Мал. 2. Граната Ф-1  а - загальний вигляд; б - будова: 1 - корпус; 2 - розривний заряд;

3 - запал

УЗРГМ — уніфікований запал ручної гранати модернізований (мал. 3) — призначається для вибуху розривного заряду гранат РГД-5 і Ф-1. Він складається з ударного механізму і власне запалу.

Ударний механізм служить для запалювання капсуля-запалювача. Він складається з трубки ударного механізму, з'єднувальної трубки, напрямної шайби, бойової : пружини, ударника, шайби ударника, спускового важеля і

запобіжної чеки з кільцем.

Власне запал призначений для вибуху розривного і заряду гранати. Він складається із втулки-уповільнювача,

капсуля-запалювача, уповільнювача і капсуля детонатора.

Запали завжди мають бути у бойовому стані. Розбирати запали і перевіряти роботу ударного механізму категорично забороняється.

Мал. 3. Запал гранати УЗРГМ: а - загальний вигляд; б - в розрізі:

 1 - трубка ударного механізму; 2 - з'єднувальна втулка; 3 - напрямна шайба;

4 - бойова пружина; 5 - ударник; 6 - шайба ударника; 7 - спусковий важіль; 8 - запобіжна чека; 9 - втулка уповільнювача; 10 - уповільнювач; 11 - капсуль-запалювач; 12 - капсуль-детонатор

в) будова ручної осколкової гранати РГН

Ручна граната наступальна РГН призначена для ураження живої сили противника при наступі. Граната РГН (мал. 4) складається з верхньої і нижньої частин. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для ударно-дистанційного запалу. Розривний заряд заповнює корпус і служить для його розриву на осколки. Радіус  розльоту осколків до 25 м.

Мал. 4. Загальний вигляд та будова ручної гранати РГН:

1 - нижня напівсфера; 2 - верхня напівсфера; З - стакан; 4 - пробка; 5 - манжета; 6 - вибухова суміш

г) будова ручної осколкової гранати РГО

Ручна граната оборонна РГО призначена для ураження живої сили противника переважно в оборонному бою. Граната РГО (мал. 5) складається з таких частин; корпусу із стаканом для запалу, розривного заряду, ударно-

дистанційного запалу. Корпус складається з двох частин — верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан

для запалу. Нижня частина корпусу також складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. Розривний заряд заповнює корпус і служить для його розриву на осколки, які уражають живу силу в радіусі до 200 м. При зберіганні гранати у стакан вгвинчується пластмасова пробка.

Мал. 5. Загальний вигляд та будова ручної гранати РГО: 1 - нижня внутрішня напівсфера; 2 - нижня зовнішня напівсфера; 3 - вибухова суміш; 4 - верхня зовнішня напівсфера; 5 - стакан; 6 - пробка; 7 - манжета; 8 - верхня внутрішня на півсфер

Запал УДЗ (мал. 6) призначений для підриву вибухової суміші при ударі гранати об перешкоду. У випадку, коли датчик цілі відмовляє в ударній дії, запал спрацьовує від дистанційного пристрою через 3,3 – 4,3.

Мал. 6. Будова ударно-дистанційного запалу:

1 - капсуль-детонатор 7К1; 2 - стакан; 3, 10, 22, 26 - втулка; 4, 25 - капсуль-запалювач КВ-Н-1; 5 - двигун (движок); 6, 9, 17 - пружина; 7 - ковпачок пружини; 8, 15 - жало; 11 - гільза; 12 - корпус; 13 - вантаж; 14 - важіль; 16 - ударник; 18 - кільце; 19 - планка; 20 - капсуль-детонатор Б-37; 21 - стопори; 23 - піротехнічна суміш; 24 - заглушка; 27 - піротехнічна уповільнювальна суміш.

3. Ручна кумулятивна граната РКГ-3 – протитанкова граната направленої дії, призначена для боротьби з танками, самохідно-артилерійськими установками, бронетранспортерами і бронеавтомобілями противника, а також для руйнування довгочасних і польових оборонних споруд. Метання гранати проводиться з різних положень і тільки із захистку. Середня дальність кидка гранати 15 – 20 м.

Маса спорядженої гранати 1070 г.

При влученні в ціль граната миттєво вибухає, і струмінь газів високої густини і температури пробиває броню сучасних танків та інші міцні перешкоди.

Будова гранати

Протитанкова кумулятивна граната РКГ-3 (мал. 7) складається з корпусу, рукоятки, розривного заряду і запалу.

Мал. 7. Будова ручної протитанкової кумулятивної гранати РКГ-3: 1) корпус; 2) розривний заряд; 3) запал; 4) рукоятка.

4. Порядок огляду і підготовки гранат до метання.

Гранати від гранат, при цьому кожний запал переносять у гранатних сумках. Запали тримають окремо загортають у папір або клоччя.

Гранати і запали потрібно періодично оглядати. На корпусі гранати, на трубках запалу і на самому запалі не повинно бути вм'ятин та іржі. Кінці запобіжної чеки мають бути розведені і без тріщин на загинах. Запалами, що

мають тріщини і зелений наліт, користуватися не можна.

Переносячи гранати, слід оберігати їх від поштовхів, ударів, вогню, бруду, сирості. Підмочені та забруднені гранати і запали треба протерти и висушити під наглядом командира.

Не можна сушити гранати біля вогню. Заряджати гранату (вставляти запал) дозволяється тільки перед її метанням.

Забороняється:

розбирати бойові гранати й усувати в них несправності;

 переносити їх без сумок або за кільце запобіжної чеки;

торкатися гранати, що не розірвалася після метання.

Метання гранати складається з підготовки до метання (зарядити гранату і зайняти вихідне положенаня) і самого метання. На навчальних заняттях а бойовими гранатами одягають металеву каску.

Гранату заряджають за командою «Підготувати гранати», а в бою, крім того, і самостійно.

Послідовність заряджання: дістати гранату іа сумки лівою рукою, правою рукою зняти металевий ковпачок або вигвинтити пробку з трубки корпусу (мал. 99, а). Тримаючи в лівій руці гранату, правою рукою дістати з із гнізда

сумки і розгорнути запал (мал. 99, б). Вставити запал у центральну трубку і загвинтити його (мал. 99, в). Граната готова до метання.

5.Дії  при пораненнях ручними осколковими  гранатами.

Завдання №1

1.     Перелом  гомілки.

2.     Венозна кровотеча.

3.     Транспортування.

Завдання №2

1.     Поранення в стегно (артеріальна кровотеча).

2.     Травматичний шок.

3.     Транспортування.

6. Особистісно зорієнтований підхід до розвитку фізичних якостей учнівської молоді на уроках предмету  «Захист Вітчизни».

Завдання№3

1. Згинання і розгинання рук в упорі лежачи – 20 разів.

2. Згинання і розгинання рук в упорі хватом сзаду-20разів.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Яке призначення та бойові властивості ручних осколкових  гранат РГД-5. Ф-1, РГН і РГО?

2. Розкажіть про будову запалу УЗРГМ.

3. Яка послідовність підготовки ручної осколкової гранати до метання?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.